Медіакемпове літо

Літо, як співається у відомій пісні, – це маленьке життя. І кожен проживає його по-своєму. Хтось не може уявити літо без моря, а хтось залишається в місті і проживає своє, можливо, не менш захоплююче маленьке життя. А що, якщо поєднати літній відпочинок із особистісним розвитком та неформальним навчанням? Така ідея з’явилася у Сергія та Ірини Ткаченків, викладачів кафедри видавничої справи та редагування КДПУ ім. В. Винниченка.
 Із цього моменту починається історія медіа-кемпу «Чистий простір», триденного стаціонарного табору, який має освітнє спрямування, орієнтований на неформальну освіту та активне дозвілля. Учетверте відбувся 10-12 липня на околиці села Цибулеве Знам’янського району, що на Кіровоградщині, на березі мальовничого озера-кар’єра, яке медіакемпери поетично назвали «Камінною чашою».
Організатор медіа-кемпу Ірина Ткаченко каже, що спочатку цей табір задумувався як майданчик для обміну професійним досвідом між студентами та їхніми старшими колегами – працівниками медіагалузі. Однак із часом табір вийшов за межі такої вузької спеціалізації – до участі в ньому долучилися люди різних професій та зацікавлень. Щороку їх стає більше: медіа-кемп згуртовує студентів, викладачів, журналістів, блогерів, айтішників, усіх, хто цікавиться сучасними медіа, відкритий до нестандартного навчання, активного відпочинку, цікавого спілкування. Організатори стверджують, що подібної освітньої програми у форматі таборівки, яку пропонує медіа-кемп «Чистий простір», на теренах Кіровоградщини немає. Тематика табору щороку розширюється – цьогоріч проблеми медіа розглядалися в контексті особистісного розвитку, неформальної освіти, адже сьогодні ми живемо в інформаційному суспільстві, в умовах інформаційної війни, якій і був присвячений «Чистий простір-2015».
Для ініціаторів проекту, родини Ткаченків, уродженців села Цибулеве, звичними є таборівки, туризм, мандрівки. За плечима – проведення дитячого туристично-краєзнавчого табору «Чиста криниця», який відбувався щоліта у 2005-2009 роках на околицях села Цибулеве та Чорноліска:
– Ми дорослішали, з’явилися діти, але потяг до авантюрного туризму не зник, змінили цільову аудиторію – студентсво, з яким зараз працюємо як викладачі. Також мотивув і допомагав досвід, здобутий в «Артеку».
Метафора чистого простору – універсальна. Вона допомогла нам у створенні проекту, який може об’єднувати різнопланову проблематику, формати, людей, сфери діяльності. Щороку ми робимо акцент на медіаосвіті, намагаємося підвищувати медіаграмотність наших студентів та активістів, які відгукуються долучитися до цього проекту. Комусь імпонує таборове життя, для когось важливими є момент спілкування з цікавими людьми, нестандартні умови для медіаосвіти, відпочинку. Цей табір допомагає пізнавати людей і себе. У цьому його особливість, – розповідає Ірина.

Про романтику таборового побуту

Триденний активний відпочинок біля мальовничої «Камінної чаші» для 28-ми сміливців став незабутньою пригодою (дехто вперше ночував у наметі, готував та смакував їжею, приготованою на вогні). У таборі були створені комфортні умови для перебування, навчання та відпочинку: столи та лави, сучасні намети, спальники та каремати, мангали, волейбольний майданчик, кухня, умивальник, туалет, минулого року завіз білий пісок на пляжну зону місцевий житель, меценат та тато Ірини – Анатолієм Головатенко, котрого учасники називають янголом медіа-кемпу, який щороку допомагає в облаштуванні табору та забезпеченні його повноцінного функціонування. Активно допомогли цибулівчани – родинні зв’язки Ткаченків стали в нагоді – організували оперативне облаштування табору до заїзду учасників, завезли питну воду, інвентар, дрова – спасибі Андрію Решетнікову та Анатолію Головатенку (коропи, печиво, компоти теж стали частиною меценатської допомоги від А. Головатенка, за опіку якого і позитив всі учасники кемпу висловлюють вдячність та захоплення). Наголосимо, що проект є спільнокоштовим, зовнішнього фінансування не має.
Освітня складова медіа-кемпу відбувалася неформатно і цікаво. Запрошені тренери спробували поглянути на тему інформаційної війни з різних боків: про мережеві війни та професійну діяльність ЗМІ в умовах війни розповідав журналіст Ігор В’юн, про топографічні війни – викладач КДПУ ім. В. Винниченка й громадський діяч Олександр Ратушняк. Інтерактивну доповідь про лінгвістичне нейропрограмування в аспекті інформаційних воєн та слово як засіб масового ураження науковець з того ж вишу – Ольга Кирилюк. Спеціалісти з медіа-технологій запропонували і рецепти протидії маніпуляційним впливам: про китайський досвід самоусвідомлення себе як нації розповіла сходознавець Марина Пилипишин, Project Management – від Ірини Ткаченко, стратегії взаємодії – від Наталії Романюк, проактивність – від Сергія Ткаченка, читання – Дмитро Шульга, а тему фінансового запасу міцності розкрив Олександр Матвєєв. А наймолодшим «тренером» «Чистого простору-2015» став старший син незмінних організаторів – Сергія та Ірини Ткаченків – Назарій. У той час, як суботнім вечором частина таборян залишилися з визнаним майстром креативу та хенд-мейду Ольгою Цимбаліст виготовляти ловців снів, решту хлопчик забрав із собою на риболовлю. І перші успішно впоралися з непростим завданням, і другим було чим похвалитися: повернулися вони не з порожніми руками – здобиччю рибалок став короп, якого нарекли Германом Лукичем.
Невід’ємна складова медіа-кемпу – активний відпочинок. У реєстрі добрих спогадів – щоденні ранкові руханки з Іваном Котком, фотоквест та екскурсія до Мамаєвого яру від Олександра Ратушняка. Крім того, «активно відпочити» можна було й на кухні: рубаючи дрова, розпалюючи вогнище чи долучаючись до приготування їжі – охочих було багато. Серед таборових ласощів – печені коропи та гриль-party, кавові посиденьки та смаколики. Традиційними були й нічні посиденьки біля ватри: пісні, жарти, мрії, розмови, зірки – їх було, на щастя, багато. Особливим гостем медіа-кемпу став співак Микола Папуша, який презентував декілька нових авторських пісень.
Наталя Романюк, координатор освітньої частини «Чистого простору», запропонувала під час першого кола (відкриття табору) кожному учаснику стати автором книги, зміст якої – враження та відкриття від триденного перебування в таборі. А записати туди було що.

Про атмосферу, книги і людей. Ольга Цимбаліст, редактор, хенд-мейд-майстер.

«Окремо також мушу сказати, що це було конкретне таке зашкалювання концентрації розумних приємних людей на метр квадратний. Непідготовлена людина могла б знепритомніти – чи що там відбувається у нормальних людей у стресових ситуаціях. Хтось там переживав, що приїдуть «неадекватні»… Якщо чесно, всі були настільки адекватними, притомними, свідомими, що в загальному контексті людства вже і не дуже назвеш це «нормальним». Люблю все порівнювати з книжками. Це в мене професійне. Тож моя «колекція» людино-книг поповнилась, нема де ставити. На кемпінгу я ці книжки погортала, погладила корінці, продивилась наспіх зображення й вихватила зі змісту окремі заголовки розділів, придивилась до оформлення шрифтів і заглянула у вихідні дані. Зараз на черзі сортування, підбирання за розміром, кольором, розстановка на поличці…» 

Життя поза цивілізацією. Сімейні цінності медіа-кемпу.

Світлана Дубина, журналіст, учасник «Чистого простору-2015»

«Сьогодні такі умови модно називати екотуризмом або зеленим туризмом. Для мене медіа-кемп «Чистий простір» – зона без інтернету, гаджетів, набридливих дзвінків і пліток, нарікань, критики і всього того, що ненавидить у своєму житті мешканець міста. Замість душу – річкова вода та трохи відкручена пляшка з водою, замість гарячої ванни – саморобна фінська баня, замість вечірньої музики з соцмереж – вечірні голосіння біля ватри, замість м’якого ліжка – каремат і спальник. Хто екстремал і любить ризикувати, виходячи за межі власної зони комфорту, той зрозуміє, заради чого варто потрапити на медіа-кемп.

Сімейні цінності медіа-кемпу. Медіа-кемп «Чистий простір» – це велика родина, яка вже впродовж чотирьох років розростається. Тут викриваєш сімейні маніпуляції і зізнаєшся в коханні, тут відкриваєш нове в своїх близьких і знаходиш людей, які потім стають твоїми кумами, найкращими друзями. На медіа-кемпі береш приклад з активних батьків, рівняєшся на турботливого й ініціативного дідуся. Тут розумієш, наскільки важливий контакт, підтримка, похвала, обійми, поцілунки».

Дійсно, за ці три дні учасники «Чистого простору-2015» стали родиною. Доказом цьому – провести наступний медіа-кемп у такому-собі «family»-форматі. Адже поставлена крапка в книжці лише цьогорічного табору.
У липні 2016-го настане час писати вже п’ятий том «Чистого простору», який організатори планують провести на всеукраїнському рівні і в більших масштабах.

Роман Пикалюк,
фото Світлани
Дубини
першоджерело публікації  Нова газета від 30 липня 2015